зимові хроніки
ліхтарі вже засвітили: "маю йти додому". ніжно тебе поцілую, відчуваю втому. ти тихенько розвернешся, підеш тротуаром. ще раз гляну тобі вслід, обдає, знов, жаром. вже підхожу до квартири, ноги підкосило. і прямую до кімнати, падаю безсило. на термометрі ще вище, аніж, було зранку. мама принесе тепленьку з чаєм філіжанку. маю тобі написати, що я відчуваю. та нема у мене сили, я вже засинаю. ти ж мій любий, мій коханий не турбуйся надто. буде і у нас з тобою: гарне, пишне свято.
2021-01-17 23:11:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2840
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1440