За що?
Zhenya Blyzniuk
Кохаємо ми відображення у калюжі високих дерев. Кохаємо вітер сильний і силу нічних марЕв. Кохаємо ніжні співи і каву міцну зраннЯ. Кохаємо міцно й щиро, Та так, щоб на все життя. Кохаємо не за очі, не за фігури стрункі. Кохаємо ми за душу і теплі долоні терпкі. Кохаємо за світогляд і впевнений рівний крок. Кохаємо ми за гордість і зрілість чужих думок. Кохаємо необачно... Так сильно, невпинно горим. І ось вже одні - то попіл, а інші - від нього дим...
2021-02-04 21:17:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Creatore di poesie
Кінцівка потужна)
Відповісти
2021-02-04 21:30:51
1
Zhenya Blyzniuk
@Creatore di poesie дякую💛
Відповісти
2021-02-04 21:31:18
1
Інші вірші поета
зимові хроніки Все просто те, про що мовчать Знайти відповідь
Інші поети
Яна Гаращук
@Iana_Garashchuk
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2161
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1430