В'язень
Юрий Voituk
Блукають очі, наче в небесах, Не бачать горизонту. Переді мною, тільки Сонце, Блискуче проміння кида Жаркуче полум'я стрелить на небі, Руйнує усе навкруги. Не лишає живого на світі, Крім в'язня мене одного .
2020-08-08 05:59:02
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Некоторое время назад, а точнее лет 20 тому, один мой знакомый говорил мне:" Игорь, учи английский, учи английский, это поможет тебе понимать оригинальные тексты и расширишь свой кругозор." Но, я же Игорь, Лень Всея Руси. Но, так сложилось что сейчас я с удовольствием учу украинский язык, и это мне даёт то, что я наслаждаюсь стихами Юрия. Огромное Вам, Юрий , спасибо! С уважением к Вам, Игорь Демин.
Відповісти
2020-08-17 03:42:07
Подобається
Інші вірші поета
Життя людини Дівчина-Весна Темная нічка Герої України
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12966
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2062