В'язень
Юрий Voituk
Блукають очі, наче в небесах, Не бачать горизонту. Переді мною, тільки Сонце, Блискуче проміння кида Жаркуче полум'я стрелить на небі, Руйнує усе навкруги. Не лишає живого на світі, Крім в'язня мене одного .
08.08.2020
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Некоторое время назад, а точнее лет 20 тому, один мой знакомый говорил мне:" Игорь, учи английский, учи английский, это поможет тебе понимать оригинальные тексты и расширишь свой кругозор." Но, я же Игорь, Лень Всея Руси. Но, так сложилось что сейчас я с удовольствием учу украинский язык, и это мне даёт то, что я наслаждаюсь стихами Юрия. Огромное Вам, Юрий , спасибо! С уважением к Вам, Игорь Демин.
Відповісти
17.08.2020, 03:42
Подобається
Інші вірші поета
О, Україно Небесна сотня Життя людини Дівчина-Весна
Інші поети
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
arion _4
@hranutel
Duaa HH
@DuaaBlume
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8947
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2645