Ранок
Юрий Voituk
Кожний ранок для мене прокляття , І нестерпная мука в душі. Ідучи кожен ранок у пекло, Забуваю про саме святе. Залишають моє тіло сили, Не можу боротись із злом. Наче тіло поглинуте скверной, Затоплене нею повік.
2020-08-08 05:52:51
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Вот это да! Сколько в этих строках страдания, исповеди, силы. Читая Ваши стихи, Юрий, мне хочется размышлять над ними, выписать в отдельную тетрадь и ещё раз перечитывать. Спасибо Вам , Юрий, за то, что вы заставляете мой мозг работать! Браво, Маэстро!
Відповісти
2020-08-13 05:07:01
1
Інші вірші поета
Буденність Життя людини Темная нічка Ти не один
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Doesnt Matter
@Doesntmatter
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9501
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4227