А знаєш, мамо...
Юлія Мушак
Знаєш, мамо, його волоссям грає вітер, А посмішка така осяйна і проста... І голос найпрекрасніший у світі. Душа - прозора, добра і легка... За ним - хоч на край світу, хоч у прірву. За нього з легкістю віддам своє життя. І, мамо, його погляд з крапельками літа... Мов подарунок, зроблений життям!!! І знаю, рідна, скажеш: " Це безглуздо Довірити життя своє йому"... Але ж, матусю, я без нього просто В цім світі задихнуся, я помру....
2018-03-21 12:12:57
2
0
Інші вірші поета
Повіндалимо? Це кохання? Картаті сорочки, картаті душі... Трішки за північ
Інші поети
Veritas V
@veritas_v
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873