Переслідувач
(18+)
Вивертав свої пальці до хрускоту І дивився на мене з вікна... Та в обличчі твоєму всі мускули Неживі, мов як біла стіна. Розлучатись зі мною у вечорі Ти неначебто і не хотів. Доки мріяла просто про втечу я, Мріяв ти про злиття наших тіл. І за мною тихенько крокуючи, Ти кричав, що за мене помреш. В свою чергу, недовго міркуючи, Я спитала... Чого ж тоді ждеш?
2023-10-06 21:14:46
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Життєво
Відповісти
2023-10-07 07:23:46
1
yekho_
@Н Ф 😰
Відповісти
2023-10-07 07:43:46
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4467
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2878