Коли?

Ярина Михно

Коли достукаюсь я в сердце? Зрозумію нотку щастя і тепла? Піду я крізь дівочі сльози, Не через сміх, А через жах, Відкрокую я поважно, вдаль від неї, Це не я! кричу скрізь страх і сором, сльози течуть немов ріка, Мені наскільки больно стало, Що вже не вірю я в життя... Забути хочу я свій біль, свій сором та невтому, але в мене не виходить, 《Що зі мною?Боже? Ти скажи мені!?》 Кричу не чую я нікого... Тільки голос в Сердці каже:《Чому плачем?Сонце? Помолись й все буде добре!》 Я не знаю як так сталось, Але все пішло на краще! Я вдячна цьому голосу!

2022-02-01 18:08:23

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Дарина Дорогань

До мурашок 😍💫

Відповісти

2022-02-01 18:37:13

2

Ярина Михно

@Дарина Дорогань егеж🙂

Відповісти

2022-02-01 18:38:17

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2904

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2731