ИКМУД2ІНСИВАНЕН0ІКЬНЕСЕНДІР1ЇОМ5

xayverx

Вступ: „Ой ходить сон коло вікон, А дрімота — коло плота. Питається сон дрімоти: — А де будем ночувати? — Де хатонька теплесенька, Де дитина малесенька,— Там ми будем ночувати, Дитиночку колихати.” ____________________________________ Геометрична фігура − чорний квадрат, вичавлює з себе всю колористику слів Нафаршированих битим склом і сіллю порад, моїх ріднесеньких голосів. Кожна ніжка багатоніжки встромлює у мозок ніж ніжно-різко різко-ніжно ніжно-різко і я занурився у ліжко. Тиша, тихо-тихенько, тихесенько-тихо Подохла, померла, програла, пітьму пізнала, Змінилась, заграла, зашелестіла, зареготала істерично, і закричала пронизливим гулом тисячоголосих облич, пожираючих нутрощі дулом зубатим тисячоікластих рушниць. Копії "крику" в'ються як плющ, переплітаються ,змішують барви тональностей В спільну картину, мелодію, пульс, свердлячи чорний квадрат до костей. ВОНИ ГОВОРЯТЬ ТАК ГОЛОСНО: -я не хочу їх чути, НЕ ХОЧУ НЕ ХОЧУ НЕ ХОЧУ Діти, вихаркані з лона Мати, Кричать мальовничіше Едварда Мунка. Ціль вереску − проникати Під шкіру моєї кімнати.

2019-05-18 14:03:23

Інші вірші поета

Level up Переродження А Вона керує мною

Інші поети

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Юліана

@babasia

Рома Райн

@raynrom

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1874

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1646