Демон
В кожному з нас, сидить Демон. Є в нього багато ікон. Багато малюнків, зображень В очах людей його відображення, Та він не злий, таким його лиш малюють. Люди. Аби бачити з ким воюють. Вони шукають ворога назовні, Намагаючись не бачити безодні. Провалля довгого, в яке вони летять, І від страху навіть не тремтять, І не відають, що творять свою долю. Своє ж власне Дерево Буття, знищують, спалюють та й по всьому. А Демон добрий, хоче помогти, Та його, на жаль, ніхто не чує. Для них він ворог, він лихий, Він Чорт, що не згадують всує. Хоча й ні в чому він не винний. Найбільший людський ворог, Зображений у дзеркалі. Іхній ворог- це вони самі, І їхній демон в сто разів сильніш за нього. А Демон добрий, хоче помогти, Та його, на жаль, ніхто не чує. Хтонічні монстри стовбур твій руйнують. І врятувати можеш тільки ти, Якщо всередині глас почуєш. А Демон добрий хоче помогти, Та його, на жаль, ніхто не чує.
15.12.2024
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1440
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1767