Прямий Шлях
І -Я йду блукати посеред пустелі, Пекельним вІтрам одкривать лице, Шукати правду в брехні оселі, Йду, хоча я знаю не вернусь. Для мене не буде спочинку, Поки не знайду я вірну путь. Допоки із раба не перетворюсь, я в пана. Власника власної душі. - Чи ти осліп? Чи може збожеволів? Ти собі під ноги подивись! - Що там є нічого я не бачу. - А ти пильніше придивись! - А ти пильніше придивись! - О то нема мені чого робити! Роздивлятися бруківки камінці! Пора вже йти. - Ну, тоді йди! -Але куди? - В пустелю, сам казав. - Я казав? Не може бути! Не ляпнув я б такої дурні! Тоді куди мені? - Підеш за мною. З рабства визволю тебе Душу з пекла порятую. Ти тільки слухайся мене. - А що робити? -Треба вбити. - І оце й все? - Друже, це лише початок підожди. ІІ - Довкола мене гори трупів. Руки по лікоть забруднила кров. Коли ж одчиняться Ворота Раю? - Вже скоро друже, скоро вже. ІІІ - Вже осліп я. Нічого не бачу. Вже одчинилися Ворота Раю? - Вже готово, любий друже, йди. - Я бачу, ти дотримав слова. - БрехАть не можу я. Така моя природа. Йди вже, тобі пора. IV - Що таке чому лечу я в яму? Бездонну яму, що нема кінця? - Твій рай довічний- Темна ПустотА. - А як же Рай? Душі безцінна Воля? - Вона рабинею ніколи не була, Рабом був ти, своїх пустих ілюзій. Від них не захотів піти. - Ти обманув мене! - Я сказав дивись під ноги, Ти захотів повірити мені. - Ти не маєш права на брехню! А я не брешу, Я тільки обираю правду. - Що ти мелеш, мерзотнику! Ти не дотримав слова! - Ти сам зійшов з дороги. Прямого Шляху, збитого Творцем. - І де ж, він є? - Під ноги подивись.
2020-02-21 06:56:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5622
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4913