Вірші
На відстані
Розметала нас по світах
Буря люта вітрами сильними.
Ми стрічаємось лиш у снах,
Злу пітьму прориваєм мріями.
Я для тебе пишу вірші,
В візерунки думки сплітаю.
Сподівання та біль душі
У мереживі слів ховаю.
Б’юся мов би у клітці птах,
Не скоряюсь жорстокій істині —
Ми у різних живем світах,
нездоланні між нами відстані.
Та, блукаючи між людей,
Сподіваюсь — колись зустріну я
Ясний погляд твоїх очей,
Птахом в небо у них полину я.
Нескінченний Чумацький шлях
Ту жаданую мить не стримає.
Душі наші сплелись у снах,
Ми навік поєднались мріями.
Але доки ще йдуть дощі,
Небо крається громовицями
Я про тебе пишу вірші,
Я кохаю тебе на відстані.
4
1
178
Переможна (переклад "Бесстрашие")
Страх
Оточив мене млою сірою.
Він
Серце закував в ланцюги міцні.
Крок
Маю я зробить крізь вогонь і лід.
Що
Жде мене за тим я не відаю.
Птаха --
Душа моя вся тріпочеться.
Сил
Не лишилось щоб гамувать її.
Бачу
Я крізь імлу тіні злобнії.
Думка:
Рятуй себе, відступи скорій.
Та
На Тебе, мій Боже, надіюсь я.
Вірю --
В біді мене не покинеш Ти.
Хай
Навіть смерті тінь, зло пекельнеє.
Крок
Маю я зробить, страх перемогти.
Ти
Укріпляй мене, ланцюги пірви.
Пісню
Вклади в уста, пісню новую.
Я
З Іменем твоїм побіжу вперід
Та
Повернусь назад з перемогою.
5
1
162
Все нове
І сказав Той, Хто сидить на престолі:
Ось нове все творю!
(Об.21:5)
Проминуло все старе,
День новий уже надходить.
Бог до Себе нас зове
І у нас все нове творить.
Відкриває небеса,
Щедро Духа посилає,
Виноградник Свій щодня
очищає, поливає.
Новий день, новий рік,
Нова радість, нова пісня,
Нове серце, новий мир
І нове життя навічно,
Новий шлях, новий дім,
І земля нова і небо,
Новий Ієрусалим -
Все це творить Бог для тебе.
Небо і земля мине -
Тільки Бог живе навіки,
Нам дає життя нове,
Нову радість, нову втіху.
То ж назад не озирайсь,
Лиш на Нього взір спрямовуй,
Все що є Йому віддай.
Він для тебе творить нове.
Новий день, новий рік,
Нова радість, нова пісня,
Нове серце, новий мир
І нове життя навічно,
Новий шлях, новий дім,
І земля нова і небо,
Новий Ієрусалим -
Все це творить Бог для тебе.
8
0
228
Слово.
Словом спасаємо,
Словом вбиваємо,
Ранимо словом і
словом зціляємо.
Словом будуємо,
Словом руйнуємо,
Словом радієм,
Від слова сумуємо.
Словом кімнати
добром наповняємо,
Словом багатства
по вітру пускаємо.
Слово, що вийшло
із уст твоїх поспіхом,
зробить усе
для чого було послане.
Створені образом
Бога Всевишнього,
Словом ми світ свій
будуєм чи нищимо.
12
0
349
Сумна
Чому ти знов сумна? -
Печаль тебе сповня.
Чи в тім моя вина,
Що ти така сумна?
Чому
Я чую жаль в твоїх словах?
Ти знов
Ховаєш біль в своїх очах.
Сумна
Не має прихистку душа.
Чому ти знов сумна?
Печаль.
Твоя печаль не має меж.
Тебе
Покрила плетивом мереж.
Сповня
Твій зір затаєна сльоза.
Печаль тебе сповня.
Чи в тім
Твій біль, що стали мовчазні?
Моя
Душа стомилася в борні.
Вина
Моя, що не знайду слова.
Чи в тім моя вина,
Що ти
Мов диво-квітка чарівна,
Така
Прекрасна, чиста як весна -
Сумна?
І серце жалем наповня
Що ти така сумна.
11
2
317
Мрія
В темно-синіх просторах неба
Сяють зорі. Такі ясні!
Мов би кличуть мене до себе,
Ніби кажуть - до нас прийди!
Промінці свої, наче руки,
Простягають вони мені.
Ухопитись би, дотягнутись.
Іще трішечки... Трішки...
Ні. Не дістану -
Мала ще зростом.
Як би швидше мені зрости.
Я б майнула до зір у гості
В ті далекі ясні світи
Де незнані іще планети,
Де простягся Чумацький шлях,
Де хвостаті зірки - комети -
Наче дивний казковий птах.
Я нікого там не ображу,
Не порушу небес красу.
Лиш матусі краплинку неба
В подаруночок принесу.
6
0
209
Чистий аркуш.
Ранок
Розгорта переді мною
Чистий аркуш -
Дня початок.
Час спинився...
Що візьмеш ти із собою?
Чим наповниш
День новий цей?
День цей - новий
(ще ніколи ти не жив в нім),
Як дитина та відкрита і наївна -
Чистий аркуш.
Що напишеш
Ти на ньому? Чи продовжиш
Все, що вчора й позавчора -
Болі й зради,
Всі турботи і тривоги -
Все, як завжди?...
Чистий аркуш.
Час спинився... Час спинитись?
Завершити все, що "вчора",
Народитись і почати
Новий розділ
З дня нового!
Дня початок
Розгорта переді мною
Чистий аркуш...
6
0
258
Сон на зорі...
Розгорається в небі полум'я
В небі полум'я зорі ранньої,
Розливається в серці радістю
В серці радістю незвичайною.
Знову з'явишся ясним променем
Ясним променем, тихим подихом.
Зачаруюсь я ніжним поглядом
Ніжним поглядом, легким дотиком.
Я шепчу тобі - мов вишневий цвіт
Мов вишневий цвіт ти прекрасная,
Ти скажи мені як зовуть тебе
Як зовуть тебе, зоре ясная.
А у відповідь - не питай мене
Не питай мене, не питай мене.
Сни короткі та ти пам'ятай мене
Пам'ятай мене, пам'ятай мене.
Запалало в небі полум'я
В небі полум'я зорі ранньої.
- Я прийду, тільки ти упізнай мене
Упізнай мене, ти впізнай мене.
Пам'ятай і чекай мене...
7
1
356
Сколки райдуги
Ніч.
Темна-темна ніч.
Із зоряних віч сльози капають.
Дощ.
Цей вогненний дощ,
Незбагненне щось - сколки райдуги.
Ніч. Дощ.
Сколки райдуги.
Там,
Де небесний Храм
Виграва орган колисковую.
Біль.
Мій забутий біль
Серце рве навпіл, душу сковує.
Там - біль.
Мій забутий біль.
Ти.
Де тебе знайти?
У які світи шлях проляже мій?
Сон.
Ти - мій давній сон,
Мій казковий сон - мрії зоряні.
Ти - сон,
Мій казковий сон.
Лиш
Знаю - ти не спиш.
Ти як я не спиш, зорі слухаєш.
Спів.
Нас єднає спів,
Зоряних світів тиха музика.
Лиш спів.
Нас єднає спів.
Час,
Що покликав нас,
Обірветься враз в серці раною.
Ніч.
Тільки темна ніч
Скотиться із віч сколком райдуги.
Час. Ніч.
Сколки райдуги...
7
0
319
