Переможна (пісня)
Роман Тихий
Страх Оточив мене млою сірою. Він Серце закував в ланцюги міцні. Крок Маю я зробить крізь вогонь і лід. Що Жде мене за тим я не відаю. Птаха -- Душа моя вся тріпочеться. Сил Не лишилось щоб гамувать її. Бачу Я крізь імлу тіні злобнії. Думка: Рятуй себе, відступи скорій. Та На Тебе, мій Бог, уповаю я. Вірю -- В біді мене не покинеш Ти. Хай Навіть смерті тінь, зло пекельнеє. Крок Маю я зробить, страх перемогти. Ти Укріпи мене, ланцюги пірви. Пісню Вклади в уста, пісню новую. Я З іменем Твоїм побіжу вперід Та Повернусь назад з перемогою. Страх Оточив мене, тьмою огорнув. Але Душа моя з піснею рветься ввись. Ти Променем Своїм шлях мій освітив. І Неможливо тьмі світло те згасить.
2023-02-28 19:00:17
4
0
Інші вірші поета
Мрія Сон на зорі (пісня) Сколки райдуги (пісня) Сумна (пісня)
Інші поети
зірка
@kazochky
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1986
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5452