Я зливою
Поліна Богаєвська
Я зливою попід хмарами поринаю на дно криниці. Аби не плакать, я сміюся, і мені, неначе, й справді весело. Після смерті у роті холонуть слова і гинуть в повіках зіниці, А тіні боронять душу в останній священній месі. Забуваються геть на мокрім асфальті нігті попутника, Я забуду і лезо, й принизливу вранішню кривду. Волосся у снастях, а плоть то русалоччин мотлох. Я не тіло, я морок, суцільна вціліла огида. 12.10.22
2022-12-17 13:08:13
1
0
Інші вірші поета
Я вона і її лють Взірцева дитина Ты посидишь со мной?
Інші поети
Сергій
@sushko18
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2797
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2682