Я
Поліна Богаєвська
Мене ніяк не звати І нікуди не кликати. Я незалежний І незламний. Відколи Не жадаю ночами зникнути І не слухаю Боуі по колу. Я — розлоги. Я чиста постіль. Я не сфера. Я квіти у просторі. Я повітря нічного шосе. Я не тлію під лезами осторонь. Я не лінія білого пилу, Я не картка державного банку. Я твої корабельні вітрила, Я безхмарний морозний ранок. 16.10.22
2022-12-17 13:08:37
1
0
Інші вірші поета
не молчи Марія Арго vibe 122 дня
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
lunastra
@lunastra
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2436
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2020