And to those i prayed for...
Я замираю за мольбертом статуей. Ты слышишь шёпот? Топот белых ног? Это порхает прочь моя проклятая Мечта счастливым быть, не чувствуя дорог. На кухонном столе мои рисунки, Худые руки в тонких свитерах, Стекло дрожит от ветра, плачут струнки Души моей, уснувшей в лепестках. Черчу контрольную фигуру — треугольник, Мне планку ниже некуда ронять. Кричат родители, что я самодовольный, Меня и не хотелось им понять. «Я лучший в школе, папа, гордость класса! Нет, что ты… это? Не уроки. Что? Каракули.» И снова боль — подруга седовласая, Толкнула меня в бездну и заплакала. Весь под прицелом убегаю в Макса Планка*, И дуло лижет с похотью висок. Вот на холсте красуется землянка, Здесь реку тянет с гордостью мазок. Я автор тех сожжённых «Летних трелей», Мне с искренним сочувствием титан Шлёт робкую улыбку из-за двери, Ту самую, которой я не знал. Ты видишь, папа, я совсем серьезный, Я выбросил весь «мусор» из стола. Я вытру слёзы, вылечу нервозность, Но как же мне очистить и себя? Безумным вырос и таким остался, И утопился в красочной воде, Ведь если исподлобья смотрит маляр, А не учёный, верно — быть беде. Загнав судьбу в укромный уголок, Закрыл собой от пагубных влияний, И, упираясь тонкими руками в потолок, Ломаюсь я под гнетом ожиданий. Прошу прощения я только у себя: Прости, душа, израненное тело, Прости, мечта, за то, что без борьбы Я бросил в долгий ящик своё дело. «Ботан, заучка, чопорный, закрытый, Самый противный мальчик в нашем классе.» Я отстранён? Я в поисках гармонии, Бреду вразрез насмешкам серой массы. Замру, достигнув берега Невы. Там, за морями, слышен топот ног. Это летит ко мне навстречу радо Моя судьба, не чувствуя дорог…
2022-12-17 12:49:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5978
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3712