Lviv
Ти ніколи не був мрією, але справдився в моєму житті. Сонячні стріхи, вузенькі провулки, Купа туристів, пихата лексика. Наше спаплюжене его на поверхні дзеркал. І все, що я пам’ятаю з цієї подорожі — Інтим, ще інтимніша лірика, Балачки і сучасний метал. Ти не тиснув величчю в грудях, Неначе дитина гострим підборіддям продавлює під собою матрац. Ти не був ані другом, ані ворогом, Ти не клаптик паперу, ані товстенний форзац. Ти є повінь, ти вранішні дзвони, ти льодом вколоті лілії, Ти мій вічний напарник суму, ти мої найтепліші обійми. 04.11.22
2022-12-17 13:09:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1639