Lviv
Ти ніколи не був мрією, але справдився в моєму житті. Сонячні стріхи, вузенькі провулки, Купа туристів, пихата лексика. Наше спаплюжене его на поверхні дзеркал. І все, що я пам’ятаю з цієї подорожі — Інтим, ще інтимніша лірика, Балачки і сучасний метал. Ти не тиснув величчю в грудях, Неначе дитина гострим підборіддям продавлює під собою матрац. Ти не був ані другом, ані ворогом, Ти не клаптик паперу, ані товстенний форзац. Ти є повінь, ти вранішні дзвони, ти льодом вколоті лілії, Ти мій вічний напарник суму, ти мої найтепліші обійми. 04.11.22
2022-12-17 13:09:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2159
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530