Тут з твого
Тут з твого тільки пил і кіптява. Тут з твого — три облоги і наступ. Тільки місяць червоний під нігтями І задухою зморені айстри. Тобі слід позбирати докупи Кожен клаптик потрощених зорей. Заживеш попри зранені груди, Попри норов черствий і суворий. Я прошу, заспівай мені ще раз, Наостанок, до спину подиху. Заживеш, це остання вечеря З незліченного списку вагомих. 20.03.24
2024-03-21 08:32:45
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4461
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3303