Покарання
Вечір перед від'їздом
Розпорядок
Історія гіда
Маленькі шибенята
Дивна поведінка
Сльози від болю чи від холоду?
Недільний день зимової пори
Зникла прекраса
Подарунок від невідомого
20 грудня
Втеча
Все спочатку
Від'їзд?
Вечір
Різдвяний вечір
Прекрасний день
Лиха днина
Мертве озеро
Лікарня
Вечір
   Подруг ніхто не зустрів.Бабусі
дома на було,а будинок закритий.
Прочекавши під дверима дві години,ті вирішили піти в гості
до своїх хлопців.
  Катерину батьки Дмитра тепло
прийняли і повідомили її,що бабуся буде ночувати у своєї подруги і лише завтра вечером
повернеться.Тому вона залишиться ночувати там в кімнаті Дмитра.Але на жаль він на змаганнях і повернеться пізно.
    Тим часом Марина уважно слухала розповідь Василя.
—Я хотів тобі помститися і вкрав
ту зимову прикрасу.Вибач.
—Що ж один один,–ледь усміхнулась дівчина.
—Ні,так не правильно.Краще за
все почати все з чистого листа.
Більше ніяких таємниць...
—І підлих вчинків.Я згодна.
Вони обмінялися поглядами.
Хлопець торкнувся руки Марини,
але та відкинула її.Натомість та
сіла на коліна Василя і поцілувала його.
  Їх перервав тато.Той відкашлявся
і повідомив,що вечеря готова.
Пара засміялася,поцілувалася і
поспішила на трапезу.
    Варена картопля із м'ясом.
Смачно ьуло настільки,що всі захотіли другої порції.
—А ти будеш іти колядувати?
—Та я ніколи не ходила колядувати,–відповіла Марина.
—Василю може возьмиш її із собою?–запропонував батько
хлопця серйознив виразом обличчя.
—Звісно.А в тебе є традиційний одяг?–звернувся до неї хлопець.
—Ні.
—В мене є.Думаю він тобі підійде.
От зараз і приміряємо.Ходімо зі мною.
   За декілька хвилин дівчина
була одягнена як справжня гуцулка.Паски,сорочка,віночок.
Все підійшло за розміром.І самій
Марині образ сподобався.
  —Я ж зовсім коляди незнаю!–
раптом згадала та.
—Я тобі напишу,–сказав хлопець
увійшовши до спальні своїх батьків.–Ти дуже гарна.
  Пара обійнялася.
—Маринко,телефонувала твоя
полруга і сказала,що ваша бабуся
повернеться завтра вечером.
То ж якщо хочеш можеш залишитися в нас.
—Але спатимете окремо,–мовив
батько хлопця.–Ви дівчата тут.
—Тату,що ти маєш на увазі?
—Синку я був у твоєму віці,то ж
пішли.

   Катя одягнула футболку і шорти
свого хлопця.Заснути ніяк невдавалося,тому та понишпорила
в речах свого хлопця.
  Знайшовши синій блокнот,
вирішила почитати його.
Там Дмитро писав вірші.
А в кінці надпис із її ім'ям.
  Саме тоді до кімнати увійшов
він.Блокнот з рук дівчини випав.
—Вибач,я не нароком.
—Нехвилюйся.Дай я тебе обійму.
  Катя застрибнула на хлопця.
Вони трохи покружилися.
—Я люблю тебе.
—І я тебе люблю.
  Пара поцілувалися.
Потім вони разом листали блокнот
із віршами.Їх огорнуло тепло
і любов.
 
© vlusya,
книга «Село 2».
Різдвяний вечір
Коментарі