Покарання
Вечір перед від'їздом
Розпорядок
Історія гіда
Маленькі шибенята
Дивна поведінка
Сльози від болю чи від холоду?
Недільний день зимової пори
Зникла прекраса
Подарунок від невідомого
20 грудня
Втеча
Все спочатку
Від'їзд?
Вечір
Різдвяний вечір
Прекрасний день
Лиха днина
Мертве озеро
Лікарня
Прекрасний день
    Катерина прокинулась рано вранці.Думки про Діму і його однокласницю не виходили із голови.Вона боялася,що та відбере в неї його.Надворі було хмарно,холодно,але свіже повітря їй не завадить.
   Жити біля ріки напевно добре.
Адже такий краєвид заспокоює.
Недивно,що та Тетяна пише гарні
картини.
   Дівчина вдихнула на повні груди
морозне повітря і трохи відкашлялась.Це вона зробила,щоб
всі погані думки вилетіли з голови.
—Катерина.
Дівчина обернулася до будинку.
З вікна їй махала та сама жінка.
За хвилину світловолоса сідала за
стіл.
  Сніданок складався із гречки із
крученим яйцем.Останьою прийшла Марина,неймовірно щаслива.
    Потім усі розійшлися по справам.Дядько Махайло і Марина
пішли кататися на конях біля будинку.Бабуся сіла в крісло качалку,взявши якусь дуже стару навигляд книгу.А вони га веранду.
   Сьогодні Катя в перший раз буде
малювати пейзаж разом із художницею.Всі думки зникли із
голови і вона зосередилася на картині.
   Спочатку дівчина провела пензлем по нижній частині мальберта і почула трохи шиплячий звук,але їй він сподобався.Почала малювати із
річки,потім  голі дерева та ялини...

  Останній рух пензля і сонце готове,а за ним і вся картина.
Катерина глянула на денне світило
і усміхнулася;на повністю блакитному небі воно виглядає
чарівно.А як його промені відбиваються від водойми,білого
снігу.
   Тим часом Марина вчилася заново їхати на коні.Цю навичку
вона опанувала швидко й вже разом із дядьком Михайлом вони
повільно бігали по заснуженому
полю.
—Ти колись ходила на якісь уроки
верхової їзди?
—Ні.Але мене завжди тягнуло
до копитних тварин.
—В тебе талант.І із конем ти добре ладнаєш.Якщо хочеш можеш
ходити до мене на уроки безплатно.
—Справді?Дякую.Дуже дуже дякую.
Усмішка не зникала із обличчя
дівчини.Таке відчуття,що вона
знову починає жити.А всі ці довгі роздуми про життя наче й не виникали.
    Після солодкого десерту на обід
всі пішли грати в настільні ігри.
А надвечір вони розповідали
різні легенди.
 

© vlusya,
книга «Село 2».
Коментарі