Вікторія
@viktoriya_kiselova
Вірші
...
Квітки говорять, я це знаю, Вони розкажуть знов мені Про сенс любові та кохання Та їх різницю у житті. Вони кохають безнадійно, Чиїсь долоні та уста Та сохнуть знову десь у вазі, Чекаючи десь визнання. Вони страждають, як усі І зраджуючи знов життя Заради усмішки чиєїсь Лиш не про квіти зараз я…
2
0
202
Щаслива Я
На кухні зранку ти танцюєш, В обіймах літніх вечорів Вночі собі ти знов малюєш, Сніги і повний місяць на горі. Та ти щаслива…ти це знаєш І відпустивши ти його, Вдягаєш ти вечірню сукню І з усмішкою п'єш вино.
4
2
178
...
І знову ти сидиш на підлозі холодній, Не дивують ті скельця в червонім вині, Бездумливо втупила зір знов холодний, З думками про своє життя, як в багні... Ти кожен той раз, як нещасна дитина, Шукаєш по світу блаженну любов, В обіймах ти хочеш заснути навічно, Йти гордо по світу щасливою знов. Та все ж життя болючая штука, Вона серця всі рве на шматки І знову ти сидиш на підлозі холодній, І не дивують ті скельця в червонім вині…
4
2
168
Ти
Кохай мене, кохай же до нестями, Ти вітром будь в моєм житті, Ти бурею зробися знов для мене, Ти все життя із мене забери. Люби мене, люби ж мої долоні, Люби моє ти тіло і вуста, І любо розмалюй блідії щоки Та в очі любо знову загляда. Йди геть, йди геть з мого життя І йдучи геть ти знову залиша, Уламки від самого серця, В яких тебе побачу знову я…
4
0
112
...
І знову вмиюсь власними слізьми, Чекаючи я твого жалю А ти все ж дивишся на верх, Чекаючи десь того раю. Я знову тебе ніжно пригорта І піснями блаженними кохаю, Ти ж знов бездумливо всхлипа, Будеш в мені шукати правду. З тобою згідна я завжди, Я відречусь від бога знову, Ти мене ж міцно обійми Та й скажи своє ''кохаю''…
4
0
136
Правда
Її ти зустрів… Вона знов щаслива, Когось вона тепло цілунком стріча А ти як з проказою людством побитий, Жадаєш її, як поет визнання. Та ти все ж згадай… Як тягнула ті руки, Благаючи знову не розбити її І дати тобі ту любов непотрібну Вона мала надію на місце в тобі... І знову ти зник, злякався ти знову, Ти знову тікаєш подалі у тінь Аби не бачити правди своєї, Не бачити, стала щаслива вона. Вона все ж пізна…тебе і твій страх Та має вже білії крила вона, Їй не болять колишні ті шрами, Коли ти відрізав її від життя.
6
4
132
...
Ти полюбив мої долоні, Ти раз у раз їх цілував, Ти ними зранку милувався, На них ти сльози проливав. Ти на порізах моїх давніх, Чудесні зорі малював… Тепер уже усім плювати, Чи зорі були чи любов Я буду ж знов тебе чекати I берегти твою любов.
7
6
199
Вона..
Вона шалена… ти це знаєш, Куривши ранком цигарки Вона портрет твій знов малює, Із попелу та сліз гірких. Ти знову втупиш зір на неї Та подумки її вже роздяга, Вона ж на дзеркалі у ванній Залишить знов свого вірша. Вона тебе любити буде, Як батько любить алкоголь, Як та повія любить ласки, Як сонце любить місяця свого. І навіть вже коли до смерті, Залишиться один лиш крок, Вона буде співать балади Й ромашками укриє знов.
6
2
176
...
Удень я ніжності чекаю Вночі я пристрастю горю У ліжку лиш з тобою спати І з воску я любов створю Твої хай пальці гладять тіло Мене ти всюди знов відчуй Я з гордістю віддамся сміло Ти тілкьи голосом турбуй.
4
0
167
...
З дощем зіл'юсь в єдиний тацень І з Богом в серці проклинаю світ, Я з гордістю тебе буду цуратись І проливати сльози тобі в слід. Ти в мене ж знову закохайся, Моє ти тіло розмалюй у сні І закричи до мене палко Наркотиком я прийму це як слід.
5
0
186
У моїх мріях
Танцюючи в балконі уночі, З твоїм ім'ям я пестощам віддамся І в пам'яті ти образ залишив, Його я поцілую на прощання. Мої ти сльози цілував, На фотографії моїй недавній Та квіти ніжно малював, Десь там у мріях тих таємних
6
0
182
...
В театрі знову ти сама, Куривши задумливо сигарети. І в карти ти душу умить продала, За пестощі всіх чоловіків у світі. Під радіо танцюєш ти завше сама, І на трояндах рахуєш любові, І все одно в обіймах ти одна, Збираючи сльози свої у долоні
6
0
179
Крик душі
Я хочу знову закохатись Так п'янко в ранішнім вині, В руці твої долоні мати І пестить сміх твій на вікні. Най кровоточать твої губи Від поцілунків уночі. Я хочу знову закохатись, Як той курець у сірий дим
5
4
149
...
Люблю жінок,вони красиві Та їх порівнюють з гріхом Хоч від гріха усі родились Та вирішив за нас все Бог
5
0
128
...
В вечірній сукні на балконі так темно І одиноко, як не крути, І лиш обійми від сигарів Ти знову ввечері прийми. А те вино дешеве з переходу Вже не солодке як завжди. Та й те життя що як наркотик, Та й квітка із вази вже не ти.
6
0
187
...
Кожна зірка впадала в ті очі Ніби в озерце маленьке таке, І світло своє проливає у сльозах Капає в землю і все пропаде, Щодня ріжеш себе тим докором, Що все йому ти ще не така, А хтось мріє твій слід на дорозі Спіймати руками й його цілувать. Не кожному пара голубка біленька, Не кожному дійде краса павича, І зірка чужому в руках та й згоріла, Не для кожного парою будеш ти мила Бо не кожен в снігах знайде кришталя.
5
0
164
...
А все ж таки ми одинокі люди, Що сидячи в альтанці загляда, На інші пари що за руку, Зруйнують те кохання через день чи два. А ти сьогодні й завтра, як учора, Будеш сидіти у парку сама, І ніби книжкою бездумливо гортати Й думати, чим гірша ж я? Та навіть так, аби не шкодувати І не латати скотчем зламаного серця, І не ридати ночами щоденно й не всхлипати, Ти краще сонце будь собі сама. Та вже, якщо серденько того хоче Дозволь собі ти закохатись раз А більше не потрібно, бо воно захоче Зцілитись знову, та знову буде все дарма.
3
0
197
...
Чому душа і серце зговорились, І бити в дзвін тривоги почали? А я чекала кохання всього світу, Та в світі мені любові не знайти. А я б хотіла знову танцювати, І по воді дорогою іти, І знову квітам під під'їздом милуватись, І сенс життя між сміттям віднайти. А зараз я сама як та синиця, Сидить і терпить порожнечі мить І хоче плакати та вже не буде, Бо сліз вже ріки нині не знайти. А я б хотіла птицею взлетіти І мати те життя ,що, як колись Та вже цього мені не повертати, Тому я на колінах у своїй ж тюрмі
3
0
191
...
Яка же ця коханого розмова, Що змусила тебе почервоніти. Які же ці обійми коханого твого, Що без лишніх слів ви маєте зустрітись. Яка же ця любов така на смак, Коли ти з ним в вечірній кухні суп готуєш, А що ж тоді цей сум в серцях Вас двох вже роз'їдає місяць. Чому дурні вже молоді коханці, Що не вберегли моменту щастячка свого, Чому дівчата й хлопці плачуть, В подушку з гордості вже знов. Тому що це життя, а не картина Чи фото, де все назавжди Та пам'ятай - що ти людина, Та люди роблять боляче завжди.
2
0
178