Правда

Вікторія

Її ти зустрів… Вона знов щаслива, Когось вона тепло цілунком стріча А ти як з проказою людством побитий, Жадаєш її, як поет визнання. Та ти все ж згадай… Як тягнула ті руки, Благаючи знову не розбити її І дати тобі ту любов непотрібну Вона мала надію на місце в тобі... І знову ти зник, злякався ти знову, Ти знову тікаєш подалі у тінь Аби не бачити правди своєї, Не бачити, стала щаслива вона. Вона все ж пізна…тебе і твій страх Та має вже білії крила вона, Їй не болять колишні ті шрами, Коли ти відрізав її від життя.

2022-11-18 17:26:24

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія

@Вікторія Тодавчич дякую, дуже приємно чути це🤎

Відповісти

2022-11-18 17:28:01

1

Н Ф

Хвилююче

Відповісти

2022-11-18 21:08:06

1

Вікторія

@Н Ф рада що вам сподобалось 😁

Відповісти

2022-11-18 21:09:12

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2723

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

14359