...

Вікторія

В вечірній сукні на балконі так темно І одиноко, як не крути, І лиш обійми від сигарів Ти знову ввечері прийми. А те вино дешеве з переходу Вже не солодке як завжди. Та й те життя що як наркотик, Та й квітка із вази вже не ти.

2022-11-13 09:23:52

Інші вірші поета

Щаслива Я ... ... ...

Інші поети

Light This World

@LightThisWorld

Марія Папроть

@bp4u

Kerrigan

@korolevaklunkov

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5336

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3290