Ти ніби дорослий
Вікторія Яковчук
Ти ніби дорослий Хоча в очах все ще бачу дитину Ти ніби дорослий Принаймні доводиш це невпинно Ти ніби дорослий Щодня приміряєш нові маски Ти ніби дорослий Уже не віриш в байки і казки Ти ніби дорослий Більше задарма не плачеш Ти ніби дорослий Усюди лиш вигоду бачиш Ти ніби дорослий Прикидаєшся ніби не боляче знов Ти ніби дорослий Вже давно не віриш в любов
2020-10-10 19:09:09
4
0
Інші вірші поета
Недоліки Нехай хоч слова належать мені Поет Ніхто не віда, що у неї на душі
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Наталі
@thumbelina_natali
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2359
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4735