Спасибі батькам
Вікторія Яковчук
Як багато говоримо слів - Невпевнених, веселих і злих. Як багато щодня читаєм рядків На шпальтах і зворотах книг. Як багато ми пам'ятаємо - Дати, уривки, дні без злив... Та все одно забуваємо Про наших дорогих батьків. Упевнено крокуючи до мрії, Ми навмисно не помічаємо тих, Хто, підтримуючи наші надії, Захищаючи від поглядів злих, Витрачають задарма свій час Навіть без сподівать на подяку. Вони, попри все, захищають нас, Не отримуючи при цьому відзнаки. Ми часто говорим "Спасибі", Але, на жаль, зовсім не тим людям. Вони й без того дуже щасливі Й нізащо нас не осудять. Та тільки-но життя дасть ляпас, Хоч це хвороба останньої ступені Або кілька "друзів" позбулись гримас - Ми, недолюблені і недослухані, Мчимось до рідної домівки, І, виплакавшись в тісній садибі, Вирушаємо в нові мандрівки, Знову забувши сказати "Спасибі".
2018-08-18 11:14:25
4
0
Інші вірші поета
Ви плювали на мене з високої вежі... Насилля Ніч Настане час
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
breathings
@breathings
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9075
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3047