Псих

Вікторія Яковчук

Сам собі злегка нагадую психа В сорочці з рукавами позаду. Та все ж, переживши стільки лиха Я не згубив розумового складу. При мені мій глузд і міцний дах (Хоч люди і казали, що він давно поїхав), А не як у тих, що живуть лиш в спогадах, Та впевнені, що я і нині ними дихав. Агов, ну справді, ви в своєму розумі? Спершу викинули, немов я фантик, Немов я нуль на нуль у сумі, Мов я просто бідний, не романтик, А тепер, коли я все ж оклигав, Розв'язались на сорочці рукави, Ви хочете читати мене, мов відкриту книгу, Забувши попередньої глави? Можливо, краще тут поставим точку? Може, досить тут стовбичить? Стійте, на секунду, заберіть собі сорочку - Схоже, вам вона набагато більше личить.

2018-08-23 22:01:52

Інші вірші поета

Недоліки До біса гаманці Спасибі батькам Настане час

Інші поети

Varisha Rehman

@varisha__rehman

Марія

@VictoriaLerua

Аня Мінова

@anya_minova

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1353

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

866