Поки за вікном осінь
Поки в руках книжка, а за вікном листя зриває вітер, І всі тримають дистанцію, не менше ніж метр, Байдуже, скільки там до хеппі енду залишилось літер, Доки твої обійми відчуваю крізь теплий светр. І поки в руках кава, а за вікном осінній дощ, І відлітають у вирій перельотні птиці, Мені байдуже, що люди рвуться до крамничок і площ, Доки ти поруч, вдома, ніжно цілуєш мої ключиці.
2020-10-05 00:30:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3496
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4777