Поки за вікном осінь
Поки в руках книжка, а за вікном листя зриває вітер, І всі тримають дистанцію, не менше ніж метр, Байдуже, скільки там до хеппі енду залишилось літер, Доки твої обійми відчуваю крізь теплий светр. І поки в руках кава, а за вікном осінній дощ, І відлітають у вирій перельотні птиці, Мені байдуже, що люди рвуться до крамничок і площ, Доки ти поруч, вдома, ніжно цілуєш мої ключиці.
2020-10-05 00:30:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13149
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4709