планета
Вікторія Яковчук
Певно, інопланетяни з нас насміхаються, Адже люди - єдині істоти, що не цінують життя; Планета вже задихається, А ти й далі кидаєш сміття.
2021-04-08 06:41:31
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
CRINGE
Alle Menschen sind Robitern, die ein Projekt der Ausplanetern
Відповісти
2022-10-14 21:51:14
Подобається
Вікторія Яковчук
@CRINGE Ich glaube nicht, aber im Jahr 2022 werde ich nicht überrascht sein, wenn sich herausstellt, dass es wahr ist
Відповісти
2022-10-14 22:55:11
1
CRINGE
@Вікторія Яковчук puhutko sinä saksaa?)
Відповісти
2022-10-15 05:25:29
Подобається
Інші вірші поета
Сьома секунда Поет Настане час Місто
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2370
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530