Твоя адреса
Вер Веріґо
Якби я знала твою адресу... Я прийшла б до тебе вночі І відкрила б двері, не маючи ключа. Ти спитаєш: "Як?", - серцем. Якби я знала твою адресу, Я провела б увесь день біля твого дому, Чекала б, як Хатіко на тебе, А коли б ти вийшов - відвернулася б, тобі не можна мене бачити. Якби я знала твою адресу... Я надсилала б кожного дня квіти тобі Навіть якби не мала грошей, Навіть якби була найбіднішою в світі. Якби я знала твою адресу, Я не писала б вірші, листи і книги, Я знайшла б тебе і впала у відчай, Бо ти б не впізнав мене, навіть не подивився б. Якби я знала твою адресу... О... це омріяне "якби", воно вбиває мене. Від тебе я маю лише спогади, мрії і пару фото. Ти грієш моє серце, навіть не знаючи цього... А я грію твоє, тобі тепліше?
2018-12-25 20:28:15
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Кароліна Дар
Чудовий вірш) Успіхів Вам)
Відповісти
2018-12-27 08:45:13
Подобається
Вер Веріґо
@Кароліна Дар Дякую)
Відповісти
2018-12-27 08:46:02
Подобається
Інші вірші поета
Яблуневий сад Біла сукня Родина Бо ти красива
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6307
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2279