Тону
Я в океані... тону, Кораблям довкола кричу Та ніхто не чує мене, Бо крик, тільки в моїй голові. Я в океані... тону, Спочатку була на кораблі, Далі у шлюпці, Та вона перевернулася. Я сама її перевернула! Навіщо? Бо там було багато речей, Нехай вони потонуть, Можливо, разом зі мною... Я в океані... тону, Боюся, що зараз мене почує акула, Та яку я боюся, І з'їсть мене. Я в океані... тону, Всі мої речі на дні, Та я все ще на плаву, Порятунку чекаю. І ось він... човен, А в ньому він Мрія моя - Муза! Я пливу до нього, Втомлена та майже мертва, Але він віддаляється, Не пускає мене. Я в океані... тону, Хапаю ротом повітря, Щоб піти на дно гідно, Щоб потонути разом із минулим. Та ось він - порятунок мій, Надувні літери, Я хапаюся за них та пливу, шукаючи берег. Я в океані... жива, Я вже бачу землю І готова зійти на неї, Тільки заради нього!
2019-01-14 18:59:18
9
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9064
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8513