Жара.
Жара, я не хочу писати , Ти ж мучиш мене кожен день, В обідню перерву - пахати, І зовсім не бачить людей. Всі вдома, а я - на городі , Копаю той клятий часник , Хоть якось і не по погоді , Та кожен до того вже звик . Замучиш собою, собака! Й болотом від довгих дощів, Вже скоро будем торгувати, На ринку тупих комарів. Ніколи в житті не писала нічого тупішого, але завжди треба з чогось починати.
2018-07-31 13:44:21
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1543