تحاور
اعلم ان مهارات التحاور شئ اساس وهي من اهم المهارات فيجب ان تملك اسلوبا جذابا مهذبا وقويا وصادقا للتعامل مع الناس واعلم ان الصراخ والانفعال لا يفيد فقط يوحي بنفاذ صبرك وضيق صدرك وعصبيتك السيئه فيجب ان تتحكم في انفعالاتك فلو كنت فظا غليظ القلب لانفضوا من حولك . اعلم ايضا ان التسامح وحب الناس يكون ذات اهميه لنفسك قبل غير ومن البديهي وجود الصنفان الخير والشر. اعلم ان ما ينبت الازهار ليس الرعد وانما الامطار فقوه حوارك ليست في علو صوتك بل في شجاعه وقوه وتهذيب حوارك وكونه معبر مؤثر.
2020-07-24 05:57:37
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KIM YONA
ده جميل اوي😭😭😭⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-26 00:13:19
1
تشوي هانا
@KIM YONA مش اجمل منك😘😘😘
Відповісти
2020-07-26 00:15:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2011
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11463