Я ось так подивився на світ...
(18+)
Я ось так подивився на світ Хтось має Порше А хтось бронхіт А хтось не має Нічого Добре Весело А в когось є Бог? 07.04.22
2022-09-28 14:29:35
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лілія Гулик
Дуже оригінальний підхід до життя) я вірю в те, що кожен отримує те, чого насправді бажає)
Відповісти
2022-10-05 19:11:18
1
Nadine Tikhonovitch
З одного боку, не великий зовсім, а з іншого, який змістовний вірш. У якомусь сенсі життя дійсно несправедливо, бо усі ми народжуємося в різних умовах. Інколи виникає враження, що ми на землі уже платимо за щось, скоєне раніше. А як інакше пояснити, що хтось має все, а хтось, хоч і робить для цього все можливе, не має нічого? І де той Бог, коли наділяє нас від народження разними можливостяии та умовами життя? І дивлячись на те, що коїться навкруги, взагалі перестаєш вірити в те, що він ічнує... Скільки людей молилося ці роки, щоби війна скінчилась? А вона розширилась. Скільки людей благало про повернення своїх соладат і скільки не дочекалося рідних додому? Скільки людей молилося і скільки їз загинуло? Глибокий вірш. Гадаю, кожен побачить в ньому щось своє. І взагалі, може возникнути багато суперечливих думок. Дякую за твір! #чв
Відповісти
2022-10-06 13:44:45
1
Юлія Богута
Думаю, люди ніколи не обирають того, з чим вони народжуються. Багато речей залежить не від нас самих. Але тільки ми можемо вирішувати, як цим всім жити і що робити далі. Що до самого вірша — спробуйте додати знаки. #чв
Відповісти
2022-10-06 15:47:55
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1760
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4893