НОМЕР 8
Присвята: АМ Кричи, життя, що в полум'ї заграло. Тебе чекають стіни майбуття. Засунь себе туди, де все спокійно. Я – Номер 8, я – ніхто, І грає піною моє піано. Куди нам дітись? Ти вірші писав? Що? Ні? Тоді бувай здоровий. І здоровенний жаль життя Нашого дурману. Хто тут я І нащо нам дані кишені богом? Мене чекають стіни забуття...
2023-01-31 15:25:21
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Хіба не на те розраховані вірші взагалі?) Щоб кожен міг знайти те, що йому до душі..)
Відповісти
2023-02-01 07:08:19
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф ну, деякі автори вважають, що найважливіше, що заклав автор, а не читач
Відповісти
2023-02-01 07:08:50
1
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Кожна думка має право на життя)
Відповісти
2023-02-01 07:09:27
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8381
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874