Сповідь бота (Я - бот)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Я - бот. Не відчуваю твої емоції, Компоную сухі слова. Я - бот. Знаходжуся десь у сторонці, Безтілесний дух раба. Я виконую те, що наказано. Я болючим вогнем аккаунти Вимикаю одними фазами, Наче та насолода у Баунті. Ти можеш мене не любити, Проклинати програмний код. Але я буду вічно служити: Я - бот.
2021-12-05 19:31:09
11
0
Інші вірші поета
З класики (моновірш) Пам'яті присвячується Дадаїзм (Єдиний народ...) Шаблюка
Інші поети
anna_vi
@anna_vi
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2154
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3313