Ледве я встиг розплющити свої оченята, як у слухавці почувся лагідний жіночий голос: "Містере Рéдрі, ви прибули на місце призначення – долина Ошколóн, за 10 кілометрів від річки Анішлáк. Час виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною. Бажаю вам гарних свят, і до нових зустрічей!" "Ах, заспокойся, це бісовий робот!" – сказав я сам собі, підійшов до дивану та сів на нього.

– Дивно, він такий зручний! – вигукнув я.

– Це називається профдеформація, пане Редрі, – промовив до мене сідий мураха, що сидів на троні навпроти. – Іноді у людей бувають в житті ери, коли вони розуміють власну безпорадність перед самими собою. Тоді і з'являються такі, як ми.

– Так-так-так, це я вже чув! – сказав я трохи нервово. – Ви займаєтеся біотехнологіями, вірно?

– Безперечно, – сказав сідий мураха, – наше завдання – змінити на краще той мульиивсесвіт, у якому ми живемо. Що ви бажаєте на сніданок?

– Спагетті з тефтелями і банку пива, будь ласка, – ввічливо відповів я, і вже за декілька секунд переді мною було саме те, чого я так довго бажав.

– Головне – розгадати загадку, чи не так, пане Редрі? – всміхнувся до мене мій співрозмовник.

– Ви читаєте мої думки? – спитав я із повним ротом.

– Ні, просто я пам'ятаю ваші слова. Пам'ять – це дуже цікава річ. Як вона працює? Чим керується? І хто головний у цій конторі під назвою підсвідомість?

– І ви думаєте, що ключ до розгадки – це псионічні шифри? – спитав я, випивши пиво.

– Можливо, – сказав на те мураха, – проте точно поки що нічого не можна сказати. Ви допоможете нам знайти відповіді на численні питання. І не хвилюйтеся, пане Редрі, якісним харчуванням ми вас забезпечимо.

Клітка відчинилася, умовний сигнал рецепторів дав мені знати, що можна вийти, і вперше обличчя мого співрозмовника не розрізали на частини чорні ґрати. Старий мураха ласкаво витер з моєї сірої роби пляму кетчупу.

– Докторе Кріб, – звернувся він до мене, – ваші дослідження є надважливими для нашої цивілізації. Мені б хотілося, аби ви навчилися відділяти мух від котлет і поділилися із нами своїми відкриттями.

– Картку підготували?

– Так.

– Прощавайте, Ваша величносте.