«Ти вільна, птахо, вибирати напрям»,
— чому слова ці в сутінковім місті
такі болючі простотою зваби?
такі пекельні і кусюче рідні?

Щодня питаюся в розумних цього,
от тільки знаючим байдуже навіть
питання чути з дурнуватих країв,
бо там не може існувати слово.

І ось, блукаючи, по місті в тиші
самотню птаху перестріну раптом,
немов із казки — золотаве свято!
чому вона так чарівливо дише?

Думки почувши, оченята птахи
раптово глянули з вогнем у душу,
такі суворі, взагалі неслушні!
і страх скував, і невдаванно взнаєш...

Що смерть — акторка, в незрівнянній вроді:
комусь звичайна з підземелля пані,
для мене — птаха, що співа незнане
приємним голосом в оцій пригоді!...

Та не сьогодні забере з собою!
«ти вільна, птахо, вибирати напрям,
якщо це місто не приносить радість!»
— вона кричала ці слова мольбою.

І я почула, я почула — справді!
життя мізерність в спорожнілім місті,
тому я завтра покидаю, звісно,
ці хворі стіни! і безмежно радо!

я вільна птаха вибирати долю
завжди приємну, щоб не бути злою.

03.08.2021

переклад на російську (без ритму і рими)

«Ты вольна, птица, выбирать свой путь»,
— почему слова эти в сумеречном городе
такие болезненные простотой соблазнения?
такие адские и кусаюче родные?

Ежедневно спрашиваю в разумных об этом,
вот только знающим безразлично даже
вопрос слышать из глупых краев,
ведь там не может существовать слово.

И вот, блуждая, по городу в тишине
одинокую птицу встречу вдруг,
словно из сказки - золотистый праздник!
почему она так чарующе дышит?

Мысли услышав, глаза птицы
внезапно посмотрели с огнем в душу,
такие строгие, вообще неслушные!
и страх сковал, и непритворно узнаешь...

Что смерть — актриса, в несравненной красоте:
кому обычная из подземелья дама,
для меня — птица, что поет неизвестное
приятным голосом в сем происшествии...

Но не сегодня заберет с собой!
«Ты вольна, птица, выбирать свой путь,
если этот город не приносит радость! »
— она ​​кричала эти слова мольбой.

И я услышала, я услышала - действительно!
жизнь ведь скудность в опустелом городе,
поэтому я завтра покидаю, конечно,
эти больные стены!  и бесконечно радостно!

я вольная птица выбирать судьбу
всегда приятную, чтобы не быть злой.