Мій якір

tnhmlkk

Чому доля нас розкидає, По різних куточках землі? Коли мене коханий обіймає, Стає так спокійно мені... Чому смуток наші душі, Змушує щодня ридати? І знову тишу порушивши, Не дає можливість кохати. Чому не можна нас залишити, Наодинці помовчати? Розділити всі свої печалі, Все потаємне розказати. Нехай, ми будемо в тиші. Мовчання - наш якір із металу, Але божевільно дорогий мені. Він все - чого я так чекала ...

2023-01-17 15:36:58

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Честер Фінч

Сильний вірш, глибокий..

Відповісти

2023-01-17 15:38:36

1

tnhmlkk

@Честер Фінч Я дуже рада, що вам сподобалось!!)))

Відповісти

2023-01-17 15:38:58

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2616

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1185