Мій якір
Чому доля нас розкидає, По різних куточках землі? Коли мене коханий обіймає, Стає так спокійно мені... Чому смуток наші душі, Змушує щодня ридати? І знову тишу порушивши, Не дає можливість кохати. Чому не можна нас залишити, Наодинці помовчати? Розділити всі свої печалі, Все потаємне розказати. Нехай, ми будемо в тиші. Мовчання - наш якір із металу, Але божевільно дорогий мені. Він все - чого я так чекала ...
2023-01-17 15:36:58
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Сильний вірш, глибокий..
Відповісти
2023-01-17 15:38:36
1
tnhmlkk
@Честер Фінч Я дуже рада, що вам сподобалось!!)))
Відповісти
2023-01-17 15:38:58
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2427
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5021