"СВОБОДА"
tnhmlkk
Дивне почуття 'свободи в клітці', Але ж я знаю, що можу втекти. Поки свій вибір довіряю монетці, З двох сторін шукатиму, буду тихо йти. Простору так багато і мало, Часу за визначенням – ні. Я б цю клітку зламала.., Але вона скелет дарований мені. Все упирається в рамки свідомості, А ось душа - кордонів не має. Крізь тіла, бачу лише контури, Які моє серце тримає. Не працює ця концепція тільки з тобою. Всі світлі сторони переді мною мліють. Називаю вибором те, що кличуть долею, Похмурі кінцівки тліють. Та я збережу цю мить обов'язково, Збережу все, що вважаю за свободу. Відчуваю пітьму я лише з тобою.. Там мені наче по коліна в воду...
2023-01-17 11:57:53
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Чудовий вірш👏🔥
Відповісти
2023-01-17 15:22:59
1
tnhmlkk
@Честер Фінч дякую!!!
Відповісти
2023-01-17 15:23:16
Подобається
Інші вірші поета
Мій якір
Інші поети
Эрика
@Erika_Star
The_Sadistic_Teen X
@The_Sadistic_TeenX
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6012
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3457