Самотність
Самотність... Як часто відчуваємо її ? Сказала б я щодня, та це замало. Адже вона із нами кожну мить. Самотність... Де ж від неї нас сховатись ? Можливо в домі повному туги ? О ні, ні ,ні , Тільки не туди ! Тоді між друзів в галасі веселім. Ми відчувать не зможемо її. Але і тут знайде вона нас швидко, бо затаїлась в нашій голові. Самотність нас ніколи не покине. Вона частина нашої душі. А всі ці люди як іскра в огні То є - то ні ...
2021-04-14 20:11:01
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
І тут знайте вона нас швидко. Знайти(розумію опечатка). А так все чудово, молодець.
Відповісти
2021-04-15 17:13:32
1
Світлана Черкевич
@Сандра Мей дякую що знайшли і підказали, адже я не помітила 😁
Відповісти
2021-04-15 17:16:14
1
Сандра Мей
Зі всіма буває.
Відповісти
2021-04-15 17:17:38
1
Інші поети
Janocska
@Janocska
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8915
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4836