Той, що ходить по канату
supero
Той, що ходить по канату Сидить і бачить, як внизу, Очі за ним стежать пильно, Тужливі очі, повнії жалю. Вони сплять і бачать, Як канатоходець пада... Та ніхто не знає, Як же тут виспівують птахи, І кружляють весело хмарки. Що в небі світить сонце. І вітер наспівує мелодії Давно минувшої давнини. А хто зна, може й на краще, Що людей тута нема, Не юрмляться, не галасують, Спокій не порушують святий. Святе блаженство, що буває, Лиш на смертельній висоті.
2023-04-20 17:45:07
0
0
Інші вірші поета
Любов всюдисуща Легкість буття Мораль і правда Тиха армія
Інші поети
Х. О.
@malika_kholbekova
Ana_Dana
@Ana_Dana
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2390
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10921