Матеріальне і безтілесне
supero
Думки думаються тишком, Пролітають як пташки, То сховаються, то заголосять, А потім зникнуть на віки. Безкінечний ураган безкрайніх, Безтілесних образів, людських. Важливих, але забудеш, Як тільки сформулюєш. Тільки й можеш спостерігать За тим невідомим потоком, Що зажди є, але й нема. І більш нічого... Не наділений ти волею богів, Творити дійсність і світи Порухом лиш пальця, Тільки за одним порухом думки. Такий уділ людський, спостерігати, Думати, творити впродовж короткого життя, А потім, піти в забуття разом думками, Мріями, діяннями. То чи так важливе наше існування? Коротке й беззмістовне... Чи так нам потрібне те матеріальне, Заради якого працюють все життя?
2023-04-23 05:55:19
1
0
Інші вірші поета
Тим, кого вже нема Недосяжність краси Порочний круг Любов всюдисуща
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4079
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5713