Недосяжність краси
Сонце сяє за вікном, Сильфи буйствують поміж гілок, Цвіт зривають на зеленую траву, Смарагдову, пахучу, свіжу, Ще не пожовтівшу, Шерсть землі не спалену ще полуднем. Пісні природи бринять, Прислухайся, це дивнії слова, Недосяжні вони для нас, Зрозумілі всім тваринам, Птахам і комашкам, Лиш для людей це просто білий шум, фон життя.
2023-04-26 19:26:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2842
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3538