Забудь, як я забула

Семіраміс

От вже майже я забула, та згадала Як колись літала І страху не знала Як вплітала в коси пір'я, маки Пальцем по небу малювала Грішні знаки Віск розтоплений на рані, Вже шраму не забрати, Пізно полум'я гасити Жар дійшов вже грані. Забудь, як я забула, щоб потім згадати, Щоб зустріти туман І знову чекати Коли приїде потяг, який не існує, Коли ти відгукнешся, Хоч мене не чуєш Забудь, як я забула, Щоб потім згадати, Щоб знов відчути біль І знов його тамувати Мені вже не потрібно Твоєї образи, Вже скло давно розбито, Дай уламкам впасти... От вже майже я забула, та згадала Як я була від розмови Із тобою п'яна, Як будучи самою я була так близько Читаючи твій лист, Що надійшов запізно... - літо 2020 -

2023-01-09 19:37:56

Інші вірші поета

Крізь кофту, під шкіру Блідий спогад Танець грози Я складаю зброю

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Paul George George

@Spector

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

7837

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11841