Забудь, як я забула
Семіраміс
От вже майже я забула, та згадала Як колись літала І страху не знала Як вплітала в коси пір'я, маки Пальцем по небу малювала Грішні знаки Віск розтоплений на рані, Вже шраму не забрати, Пізно полум'я гасити Жар дійшов вже грані. Забудь, як я забула, щоб потім згадати, Щоб зустріти туман І знову чекати Коли приїде потяг, який не існує, Коли ти відгукнешся, Хоч мене не чуєш Забудь, як я забула, Щоб потім згадати, Щоб знов відчути біль І знов його тамувати Мені вже не потрібно Твоєї образи, Вже скло давно розбито, Дай уламкам впасти... От вже майже я забула, та згадала Як я була від розмови Із тобою п'яна, Як будучи самою я була так близько Читаючи твій лист, Що надійшов запізно... - літо 2020 -
2023-01-09 19:37:56
3
0
Інші вірші поета
Крізь кофту, під шкіру Танець грози останній постріл На краю
Інші поети
Dark Queen
@darkfearless06
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13449
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2157