40

Семіраміс

Одного морозного ранку, Коли наш світ невинний Іній огорне, Молоко розіллється На моєму ґанку, А сюжет неприємно В інший бік поверне, Дозволю собі попросити тебе Відкрити у книзі сторінку 40, Де все почалося І мало б скінчитись, Проте останній півкрок Не вдалося зробити, Спинитись. Де мармеладове небо? Де кисилеві береги, Апельсини, Що так пахуче снились мені Та присягаюсь, їйбо, Реальні от-от ставали вони. Все вигадало тихе й зухвале Божевілля в моїй голові. Усі сни та почуття, Прозріння фальшиве... Горе мені. Проте прочитай вголос собі Цю сторінку 40. Можливо, помітиш послання Котрійсь особі. Олівчиком акуратно Написане скраю. Непомітно.

2022-01-24 22:51:06

Інші вірші поета

Забудь, як я забула Крізь кофту, під шкіру Мертва зірка Я складаю зброю

Інші поети

Татті Сей

@Tatty_Say

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Zhenya Blyzniuk

@zhenya_blyzniuk

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2325

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7494