"Не свій..."

step

Хтось бачить світ,а я його не бачу, Хтось б'ється в груди ніби він правий, Хтось бачить жах,і істерично плаче Хтось знавши правду -змовчить мов німий Я бачу страх,в очах своїх і в людських, При виді крові-хтось кидає брата Ми боїмося різних бід насущних, Ми боїмося зустрічі із катом... Ми боїмося шторму в час вечірній, Коли безпомічні пливем на кораблі, І в цей момент всі капітану вірні, Бо тільки він причалить до землі. Люди бояться,що настане "завтра", Яке не може впевненості дати, Хтось прогорить немов у лісі ватра, Втратить роботу й візьметься ридати. Для чого ж жити?Нащо всі ті муки? Для чого плакати,затамувавши біль? Життя прожити повне нудьги й скуки Й посеред "друзів" бути,як не свій?

2018-07-24 21:00:53

Інші вірші поета

Життя - квадрат Місто Не боюся! З надією...

Інші поети

Світлана Іщук

@LanaIshch

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

7913

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1526