Насилля

Софія Гладковська

Зранку і до ночі, Заплющені в нас очі. Закриті, забуті, закуті, Забиті з пантелику, Змучені, скривджені, спаплюжені, Сколені, склонені, спотворені, Розгублені, розбиті, У власному розумі закриті, Давно ідеї наші всі убиті. Не живемо, а існуєм, Складки розуму шліфуєм, Своїми ж ми руками, А виної всі оці от спами, Шуми інформаціїйні. Роки майбутні безнадійні... Ти знаєш як змінити це, Поглянь собі лиш у лице. Такий ти, ким хотів би бути? Не смій ти опускати руки!! Біль, страждання і зусилля, Ось ті ліки од розумового насилля Успіхів!

2022-02-14 18:08:19

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

➒ ➊ ➊

У власному розумі закриті (крапка) Давно ідеї всі вбиті. А винні лиш спами Поглянь собі в лице Такий ти, як хотів би бути? Цей спам спожити, щоб забути? Лише страждання і зусилля? Ховайся в світі розумового насилля Гарний вірш. Читав, витримуючи паузи. Фінальне Успіхів - хедшот.

Відповісти

2022-02-14 21:59:48

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4248

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5358