клаптик душі

Софья Шёпотом

гостра нестача озону в легенях, я обезкрилена в бездну лечу. сенсу нема існувати без тебе, смуток з'їдає, від болю кричу. "нас" вже нема, розлетілись у попіл, тільки коханням отруєна кров. довго чинила хворобі тій опір, згодом в полон її втрапила знов. роки минуть і ясним стане небо, сльози солонії змиють дощі. та залишиться на згадку про тебе чорний, обвуглений клаптик душі.

2018-05-04 05:44:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Софья Шёпотом

@Mene.net дякую!

Відповісти

2018-05-04 20:29:27

Подобається

Mene.net

@Софья Шёпотом ☺

Відповісти

2018-05-04 20:29:48

Подобається

Субстанція Ночі

Гарний вірш, чіткий ритм👍

Відповісти

2018-05-05 19:18:54

Подобається

Інші категорії

Подійні Філософські Вірші в прозі Історичні Для дітей Соціальні

Інші поети

B I

@boredintrovert

Fatima Mohammed

@fatimaalshaikh

Alice Fantomhife

@Alice_Fantomhife

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3969

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16582