клаптик душі
Софья Шёпотом
гостра нестача озону в легенях, я обезкрилена в бездну лечу. сенсу нема існувати без тебе, смуток з'їдає, від болю кричу. "нас" вже нема, розлетілись у попіл, тільки коханням отруєна кров. довго чинила хворобі тій опір, згодом в полон її втрапила знов. роки минуть і ясним стане небо, сльози солонії змиють дощі. та залишиться на згадку про тебе чорний, обвуглений клаптик душі.
2018-05-04 05:44:39
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Софья Шёпотом
@Mene.net дякую!
Відповісти
2018-05-04 20:29:27
Подобається
Mene.net
@Софья Шёпотом ☺
Відповісти
2018-05-04 20:29:48
Подобається
Субстанція Ночі
Гарний вірш, чіткий ритм👍
Відповісти
2018-05-05 19:18:54
Подобається
Інші категорії
Подійні Привітання Сумні вірші Любовні Філософські Радісні вірші
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Ghadeer_29
@Ghadeer_Migdadi
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4320
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1324