Демон
Она далеко не ангел, В ней демонов сто, но в меру, Любил он её такую, Злую, простую стерву. Всегда он был с нею нежен, Хоть знал, её это бесит, Ей грубости не хватало, Страданий таких бесчестных. Всегда упряма была, Никогда не любила, По крайней мере, всем так казалось, Бессердечная дрань, ужасная стерва. Но в ней огонь горел, Сжигал до тла рядом шедших, Ведь ангел нашелся, Стал бесконечностью..
2018-05-09 23:11:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No
А у вас кто-то украл пробелы после знаков препинания.
Відповісти
2018-05-10 10:55:57
Подобається
Sofia Myers
@No спасибо,исправлено)
Відповісти
2018-05-10 13:32:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5012
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2963