Демон
Sofia Myers
Она далеко не ангел, В ней демонов сто, но в меру, Любил он её такую, Злую, простую стерву. Всегда он был с нею нежен, Хоть знал, её это бесит, Ей грубости не хватало, Страданий таких бесчестных. Всегда упряма была, Никогда не любила, По крайней мере, всем так казалось, Бессердечная дрань, ужасная стерва. Но в ней огонь горел, Сжигал до тла рядом шедших, Ведь ангел нашелся, Стал бесконечностью..
2018-05-09 23:11:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No
А у вас кто-то украл пробелы после знаков препинания.
Відповісти
2018-05-10 10:55:57
Подобається
Sofia Myers
@No спасибо,исправлено)
Відповісти
2018-05-10 13:32:18
Подобається
Інші вірші поета
Моя надія "Воспоминания" Она все ждёт..
Інші поети
Vikto
@_vikto
رِينبـــو
@RawanEltheni
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024