neverland
до мене линуть голоси митців підземки і, дідько, це лоуфайний, але щирий саунд. повна людей і мертва двійка з дорошенка везе кудись у львівський андеґраунд. спальний район завжди живе контрастом на стику досить різних соціальних плит. я заряджаю метаіронічний бластер та розганяюсь під ноунейм даунтемп тайп біт. вважай цей текст привітом з потойбіччя, чи, по канону, скіпни. я розбитий вщент спостерігаю дійсність із узбіччя під бісовий безсмертний neverland.
2023-04-21 18:22:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9294
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5839