ланцюг
шелест липи
(18+)
даремно тліти під егідою «сьогодні» готовий кожен. навіть тінь абсурду вже склала зброю. в сторону безодні невтомно йдемо. паралельно в урну скидаємо амбіції, за ними – ціль. потоп – ніщо, якщо він після нас, тому психоделічний водевіль завжди доречний. наш ліхтар погас, та чийсь «cricket» воістину безсмертний. світло ґвалтує темряву, вогонь – фольгу. цей збіса специфічний дим відверто тримає нас, як псів, на ланцюгу, і йому чхати на рутину й на проблеми, і нам, здається, вже начхати теж. зелений бо(н)г, як вихід із системи на три години позбавляє меж.
2023-04-22 08:16:38
0
0
Інші вірші поета
neverland resurrection
Інші поети
Robbie Massey
@robbie_massey
GannMorgana
@GannMorgana
Andrii Grek
@andrii_grek
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5532
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2520