ланцюг
шелест липи
(18+)
даремно тліти під егідою «сьогодні» готовий кожен. навіть тінь абсурду вже склала зброю. в сторону безодні невтомно йдемо. паралельно в урну скидаємо амбіції, за ними – ціль. потоп – ніщо, якщо він після нас, тому психоделічний водевіль завжди доречний. наш ліхтар погас, та чийсь «cricket» воістину безсмертний. світло ґвалтує темряву, вогонь – фольгу. цей збіса специфічний дим відверто тримає нас, як псів, на ланцюгу, і йому чхати на рутину й на проблеми, і нам, здається, вже начхати теж. зелений бо(н)г, як вихід із системи на три години позбавляє меж.
2023-04-22 08:16:38
0
0
Інші вірші поета
neverland resurrection
Інші поети
Serg Leon
@Serg_Leon
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4527
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4399